Pragnę, ażeby pierwsza niedziela po Wielkanocy była świętem Miłosierdzia (Dz. 299). Pragnę, aby święto Miłosierdzia, było ucieczką i schronieniem dla wszystkich dusz, a szczególnie dla biednych grzeszników. W dniu tym otwarte są wnętrzności miłosierdzia Mego, wylewam całe morze łask na dusze, które się zbliżą do źródła miłosierdzia Mojego. Która dusza przystąpi do spowiedzi i Komunii świętej, dostąpi zupełnego odpuszczenia win i kar. W dniu tym otwarte są wszystkie upusty Boże, przez które płyną łaski (Dz. 699). Kto w tym dniu przystąpi do Źródła życia, ten dostąpi zupełnego odpuszczenia win i kar (Dz. 300)
Nie znajdzie żadna dusza usprawiedliwienia dopóki się nie zwróci z ufnością do miłosierdzia Mojego i dlatego pierwsza Niedziela po Wielkanocy ma być świętem Miłosierdzia, a kapłani mają w dniu tym mówić duszom o tym wielkim i niezgłębionym miłosierdziu Moim. (Dz. 570)
Ksiądz profesor Ignacy Różycki, który opracował teologiczne podstawy święta Bożego Miłosierdzia, zauważył, że łaska „zupełnego odpuszczenia win i kar” związana z tym świętem jest większa od łaski odpustu zupełnego:
Ten polega bowiem tylko na darowaniu kar doczesnych należnych za popełnione grzechy, ale nie jest nigdy odpuszczeniem samychże win. Najszczególniejsza łaska jest zasadniczo również większa niż łaski sześciu sakramentów z wyjątkiem sakramentu chrztu: albowiem odpuszczenie wszystkich win i kar jest tylko sakramentalną łaską chrztu świętego. W przytoczonych zaś obietnicach Chrystus związał odpuszczenie win i kar z Komunią świętą przyjętą w święto Miłosierdzia, czyli pod tym względem podniósł ją do rzędu «drugiego chrztu».
Łaska ta wiąże się z Komunią świętą przyjętą w Niedzielę Bożego Miłosierdzia po dobrze odprawionej spowiedzi (spowiedź nie musi się odbyć tego samego dnia, ale nie może pozostawiać w duszy przywiązania do grzechu). Konieczna jest także postawa ufności wobec Boga i czynnej miłości wobec bliźniego.
Niedziela Bożego Miłosierdzia jest więc jedynym dniem w roku w Kościele katolickim, w którym – zgodnie z powyższą obietnicą – można otrzymać tak wiele. Kto wierzy, może skorzystać…
*************************************
Свято Божого Милосердя відзначається в Католицькій Церкві в першa неділю після Великодня і називається Неділею Божого Милосердя. Цього дня ми вшановуємо Бога в таємниці Його незбагненного милосердя.
Це свято побажав встановити Сам Ісус, Який сказав св.Фаустині: "Прагну, щоб перша неділя після Великодня була святом Милосердя” (Щод. 299) "Прагну, щоб свято милосердя було притулком і захистком для всіх душ, а особливо для бідних грішників” (Щод. 699).
День великих ласк
Неділя Божого Милосердя – це день великих благодатей. Ісус сказав св.Фаустині:"Свято Мого милосердя вийшло з Моїх глибин для утіхи усього світу” (Щод. 1517)."У цей день відкриті глибини Мого милосердя, ціле море ласк виливаю на душі, які наближаються до джерела Мого милосердя…” (Щод. 699).
Однією з найбільших благодатей цього дня є обіцянка Ісуса повного відпущення гріхів і позбавлення покарань. Ісус обіцяв: "Та душа, яка приступить до сповіді і св. Причастя, отримає повне відпущення провин і кар; у цей день відчинені всі Божі канали, по яких пливуть ласки” (Щод. 699).
Через св.Фаустину Ісус також указав нам, що необхідно робити для того, щоб отримати великі благодаті, які Він бажає дарувати душі в цей день:
Сповідь і Св. Причастя
Необхідно уточнити, що сповідатися не обов’язково саме у свято Милосердя, це можна зробити завчасно. Найголовніше, щоб, приймаючи Св. Причастя в Неділю Божого Милосердя, ми мали чисту й позбавлену прив’язаності до гріха душу.
Ісус сказав: "Коли наближаєшся до сповіді, знай про те, що Я Сам у сповідальниці чекаю на тебе, тільки заслоняюся свящнеником, але Сам дію в душі. Тут нікчемність душі зустрічається з Богом милосердя. Скажи душам, що з цього джерела милосердя душі черпають ласки тільки за допомогою довір’я. Якщо матимуть велике довір’я, Моя щедрість буде безмежною” (Щод. 1602).
Він закликав жодну душу не боятися прийти до Нього зі щирим довір’ям і вказав на те, що Боже милосердя перевершує всякий гріх: "У цей день відчинені всі Божі канали, по яких пливуть ласки; хай жодна душа не боїться наблизитися до Мене, навіть якщо б її гріхи були, як пурпур” (Щод. 699).
"Задоволення приносять Мені ті душі, які звертаються до мого милосердя. Таким душам уділяю ласки понад їх бажання. Не можу карати, навіть якби хтось був найбільшим грішником, якщо він звертається до Мого милосердя, проте оправдовую його в безмежному своєму милосерді. Напиши: поки прийду як справедливий суддя, спочатку відкриваю навстіж двері Мого милосердя” (Щод. 1146).
Ісус показав нам, де відбуваються найбільші чудеса Божого милосердя, – у сповідальні. "Скажи душам, де повинні шукати втіх, тобто в трибуналі милосердя. Там є найбільші чуда, які постійно повторюються. Щоб отримати це чудо, не треба відбувати далекого паломництва, ні здійснювати якісь зовнішні обряди, – вистачить схилитися перед Моїм заступником із вірою і виявити свою нікчемність, і чудо Божого милосердя виявиться у всій повноті. Навіть якщо б ця душа розкладалася, як труп, і навіть якщо б, на людський погляд, уже не було для неї воскресіння й усе втрачено, не так є на Божий погляд, чудо Божого милосердя воскресить цю душу в усій повноті. Нещасні, які не користають із цього чуда Божого милосердя” (Щод. 1448).
Довіра Богові й милосердя до ближніх
Через св. Фаустину Господь Ісус побажав передати всьому світу послання Божого Милосердя. Він сказав: "Сьогодні посилаю тебе до усього людства з Моїм милосердям. Не хочу карати зболілого людства, а прагну зцілити його, пригортаючи до Свого милосердного Серця…” (Щод. 1588). "Скажи, дочко Моя, що Я – любов та саме милосердя” (Щод. 1074).
Це послання говорить нам про милосердну й незбагненну любов Бога до людини та закликає нас намагатися жити в дусі довір’я до Бога й милосердя щодо ближніх.
Господь Ісус навчав св. Фаустину не тільки роздумувати і говорити світу про безмежне милосердя Бога, але своїм життям наслідувати Його приклад, чинячи діла милосердя своїм ближнім. "Дочко Моя, дивися в Моє милосердне Серце і відбивай милість Його у власному серці…” (Щод .1688).
У «Щоденнику» св. Фаустини ми знаходимо і те, яким чином можливо виконувати це в повсякденному житті. Ісус сказав: "Подаю тобі три способи виявлення милосердя до ближніх: перший – дія, другий – слово, третій – молитва; у цих трьох ступенях втілена повнота милосердя і є незбитим доказом любові до мене. Таким чином душа прославляє і віддає честь Моєму милосердю” (Щод. 742). А сама св. Фаустина писала про три ступені милосердя: "Перше: милосердний учинок – будь-якого плану; друге: милосердне слово – якщо не зможу дією, то словом; третє: молитва – якщо не зможу допомогти ні дією, ні словом милосердя, то завжди зможу молитвою, молитвою досягну навіть туди, куди не можу дійти фізично” (Щод. 163).
Comments