„Wszechmogący Boże, wniebowstąpienie Twojego Syna jest wywyższeniem ludzkiej natury, † spraw, abyśmy pełni świętej radości składali Tobie dziękczynienie * i utwierdź naszą nadzieję, że my, członkowie Mistycznego Ciała Chrystusa, połączymy się z Nim w chwale”.
„Всемогутній Боже, наповни нас святою радістю і ревною подякою, † адже вознесіння Христа, твого Сина, є нашим возвеличенням, * і воно прикликає надію, що слава, якою оточена Глава, стане участю і Тіла”.
30 maja Kościół Katolicki obchodzi uroczystość Wniebowstąpienia Pańskiego, a we wspólnocie parafialnej w Horochowie wierni świętują swój parafialny odpust.
30 травня Католицька Церква згадує урочистість Вознесіння Господнього, а у парафіяльній спільноті у Горохові вірні святкували свій парафіяльний відпуст.
Wniebowstąpienie Pańskie – wstąpienie do nieba zmartwychwstałego Jezusa Chrystusa. Jako święto chrześcijańskie obchodzone corocznie w 40. dniu od Zmartwychwstania Pańskiego (czwartek).
Вознесі́ння Госпо́днє — у християнстві вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Воскресіння. Відзначається як велике свято, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Воскресінні.
Czym Jest Odpust Parafialny?
W czasach dewaluacji wielu zwyczajów, które ongiś były bardzo żywe, warto zastanowić się jakie jest znaczenie odpustu parafialnego. Odpust parafialny jest doroczną uroczystością rodziny parafialnej związaną ze świętem patronalnym parafii lub kościoła. Dzień odpustu jest związany z możliwością uzyskania daru duchowego jakim jest odpust zupełny czyli darowanie wszystkich kar doczesnych za popełnione grzechy. Przez grzech bowiem zaciągamy winę wobec Boga i ponosimy karę, która ma pomóc przezwyciężyć zło jaki grzech w nas posiał i wyrządził.. Karę można odpokutować w doczesności np. przez uczynki pokutne, uczynki miłosierdzia, inne dobre uczynki czy modlitwy. Kościół dając możliwość zyskania w uroczystość odpustową odpust zupełny, wyznacza warunki jakie trzeba spełnić do jego zyskania. Zwyczajne warunki do spowiedź sakramentalna, ( może być w okolicy odpustu, a nie w sam dzień). Komunia święta, wolność od przywiązania do jakiegokolwiek grzechu oraz odmówienie modlitw: Ojcze nasz, Wierzę… i dowolną modlitwę w intencjach Ojca Świętego. Możliwość zyskania odpustu sprawiała, że na odpust ściągała cala okolica, a dla rodziny odpust był okazją do spotkania wielu pokoleń. Centralnym wydarzeniem jest suma odpustowa. Chciejmy głęboko duchowo przeżyć ten czas łaski dany nam przez Boga.
Що таке відпуст?
«Відпуст – це прощення перед Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта. Відпусту досягає за певних умов християнин, відповідно наставлений, через посередництво Церкви, яка як служителька Відкуплення розділяє і дає його своєю владою зі скарбниці заслуг Христа і святих» (Павло VI, Апостольська Конституція Indulgentiarumdoctrina, 1).
«Відпуст є частковий і повний, залежно від того, чи він звільняє від дочасної кари за гріхи частково чи цілком» (Павло VI, Апостольська Конституція Indulgentiarumdoctrina, 2).
Покарання за гріхи
«Щоб зрозуміти це вчення і практику Церкви, треба врахувати, що гріх має подвійний наслідок. Важкий гріх позбавляє нас спільності з Богом, а через те робить нас нездатними до вічного життя, позбавлення якого називається «вічною карою» за гріх. З іншого боку, будь-який гріх, навіть легкий, викликає нездорове прив’язання до творінь, яке потребує очищення чи тут, на землі, чи після смерті у стані, який називається Чистилищем. Це очищення звільняє від того, що називають «дочасною карою» за гріх» (Катехизм Католицької Церкви, п.1472).
«Прощення гріха і відновлення спілкування з Богом веде за собою відпущення вічної кари за гріх. Але дочасні кари за гріх залишаються. Християнин повинен намагатися, терпляче переносячи страждання і всілякі випробовування і в кінці спокійно приймаючи смерть, приймати дочасні кари за гріх як благодать; він повинен старатися через діла милосердя і любові, а також через молитву і різні покутні практики цілком звільнитися від «старої людини» «й одягнутись у нову людину» (Катехизм Католицької Церкви, п.1473).
Відпуст, отриманий від Бога через посередництво Церкви
«Відпуст отримується через Церкву, яка силою влади в’язати і розв’язувати, даною їй Ісусом Христом, діє на користь християнина і відкриває йому скарб заслуг Христа і святих, щоб вірний отримав від Отця милосердя відпущення дочасної кари за гріхи. Тому Церква хоче не тільки прийти на допомогу християнинові, а також заохотити його до діл побожності, покути і любові» (Катехизм Католицької Церкви, п. 1478).
«Оскільки померлі християни на шляху очищення також є членами того ж спілкування святих, ми можемо допомогти їм, серед іншого, отримуючи для них відпусти, щоб вони були звільнені від дочасної кари за свої гріхи» (Катехизм Католицької Церкви, п. 1479).
Comments